- безвічний
- —————————————————————————————безві́чнийприкметникрідко
Орфографічний словник української мови. 2005.
Орфографічний словник української мови. 2005.
безвічний — а, е, рідко. Який не перестає існувати; вічний, довічний … Український тлумачний словник
безвічність — ності, ж. Абстр. ім. до безвічний … Український тлумачний словник
безвічно — Присл. до безвічний … Український тлумачний словник
безвідкличний — прикметник … Орфографічний словник української мови
безвідлучний — прикметник … Орфографічний словник української мови
безвідкличний — а, е. Такий, що його не можна відкликати, скасувати. •• Безвідкли/чний акредити/в акредитив, який не може бути скасований без згоди одержувача коштів. Безвідкли/чні гара/нтії гарантії, що можуть бути скасовані лише за згодою особи, яка отримує… … Український тлумачний словник
відвічний — (який існує з найдавніших часів), споконвічний, одвічний, прадавній, правічний, віковічний, вічний, віковий, багатовіковий, вікодавній, прастарий, предвічний, довічний, безвічний, предковічний; первісний (який існує від самого початку) Пор.… … Словник синонімів української мови
вічний — 1) (який не має початку й кінця), передвічний, віковічний, безвічний 2) (який не зникає, не перестає існувати; який існуватиме, триватиме довго, завжди), довічний, навічний, неминущий, віковічний, повічний, безсмертний, невмирущий (перев. про… … Словник синонімів української мови
копрологічний — а, е. 1) Стосовно до екскрементів або стійкого інтересу до них. •• Капрологі/чний синдро/м сукупність змін калу, характерних для певного захворювання чи патологічного процесу. 2) Характеристика непристойної мови, безвідносно до фекалій … Український тлумачний словник
абулічний — а, е. Безвільний … Український тлумачний словник